Зерна педагогічного досвіду

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства й держави гостро стоїть питання про виховання активності людини в усіх сферах життєдіяльності.

Ціннісне сприйняття всіх сфер життя, суспільства є неодмінною умовою формування творчої, активної особистості.

   Наявність у суспільстві соціально-економічних та політичних протиріч, трансформація морально-духовної системи виховання дали поштовх до переоцінки цінностей, формування нових людей майбутнього суспільства.

Тому, перед учителем стоїть завдання допомогти учневі розібратися в складному житті, не загубитися марно у вирі суспільних подій, а стати часткою свого суспільства. Бути відповідальною особистістю, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Так вимагає Концепція загальної середньої освіти.

Тому, в своїй роботі, я працюю над проблемою: «Формування життєвої компетенції на уроках правознавства».

   У контексті педагогіки життєтворчості однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у ХХІ столітті, є проблема формування життєвої компетенції особистості. Під компетентністю розуміють заснований на знаннях, інтелектуально й особистісно обумовлений досвід соціально- професійної діяльності людини.

   Життєва компетентність розглядається як комплекс компетентностей. Вона охоплює:

Ø Знання, уміння і навички;

Ø Життєво творчі здібності;

Ø Життєвий досвід;

Ø Уміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях;

Ø Уміння керувати собою та обставинами свого життя;

Ø Здатність особистості до життя

Автори науково-методичного збірника «Життєва компетентність особистості» зазначають: «Пафос педагогіки життєтворчості становлять ідеї про те, що мета завдання особистості – у своєму житті втілити свій проект, свою життєву програму, але складену за таким алгоритмом, який веде до гідного людини життєздійснення».

   Серед компетенцій хочу виділити ті, які вважаю ключовими. А саме:

Ø Політичні та соціальні – такі, як здатність нести відповідальність, брати участь у прийнятті рішень, розв’язувати конфлікти;

Ø Компетенції, пов’язані з життям у багатокультурному суспільстві – для того, щоб попередити агресію, расизм, ксенофобію; сприйняття відмінностей, розуміння й повага до інших, здатність співжиття з людьми різних культур, мов і релігій;

Ø Компетенції, що стосуються розвитку мовної комунікації – вміння налагоджувати зв'язок з колективом, батьками;

Ø Компетенції, пов’язані зі зростанням інформатизації суспільства – вміння критично судити про інформацію;

Ø Компетенції, пов’язані зі здатністю до самоосвіти – здатність вчитися самостійно, що є основою духовного зростання.

   Необхідною умовою як для формування життєвої і навчальної компетентностей учнів так і для розвитку і виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей є застосування активних та інтерактивних методів.

   У своїй роботі на уроках правознавства використовую бесіди. Вона передбачає діалогічне спілкування між учителем і учнем. При цьому спираюсь на життєвий досвід учня, наявні в нього знання. Спонукаю учнів до актуалізації цих знань і досвіду шляхом  використання навідних запитань. Важливою позитивною ознакою бесіди є можливість залучення до неї протягом порівняно невеликого часу значної кількості учнів. При цьому, як показує досвід, саме до бесіди порівняно легко залучити слабких учнів. Адже можу варіювати запитання в процесі бесіди і звертатися до відповідних категорій учнів. Ще однією ознакою, притаманною бесіді, є забезпечення постійного контролю з боку вчителя за ситуацією в класі. Можна скоротити час, відмовившись від нового запитання, або ж, навпаки, продовжити бесіду, сформулювавши додаткове запитання.

   Наступним методом, без якого, на мою думку, неможливе вивчення правознавства є аналіз юридичних ситуацій (розв’язування юридичних задач). Досвід викладання свідчить, що цей метод є досить ефективним і викликає серйозне зацікавлення учнів. Цей метод сприяє формуванню в учнів навичок вибору правомірності варіанта дій у життєвих ситуаціях.

Під час використання цього методу приділяю увагу змісту задач. Для підвищення зацікавленості учнів намагаюся використовувати задачі з нестандартними, оригінальними ситуаціями. Цікаві ситуації  знаходжу у збірках задач, мережі  Інтернет, використовую місцевий матеріал, ситуації, які відбулися в селі, районі, області.

   Під час роботи з розв’язання юридичних задач зазвичай організовую групову роботу учнів. Ефективним є використання цього методу на етапі закріплення навчального матеріалу уроку, а також під час перевірки домашнього завдання, на уроках узагальнення та тематичного оцінювання.

Пропонуючи учням проаналізувати юридичну ситуацію обов’язково ознайомлюю з алгоритмом їх розв’язання. А саме:

Ø Визначити в умові юридично значимі факти (обставини).

Ø Обрання правового акту та правової норми, що дозволяє визначити нормативний акт, який регулює пропоновані відносини.

Ø Застосування обраної норми для аналізу ситуації та пошуку відповіді на поставлені запитання. Встановлюється вид правопорушення, винні особи тощо.

   Ще  один метод, який допомагає формувати в учнів життєву компетентність, - це аналіз текстів правового спрямування. Джерела тексту для аналізу дуже різноманітні – повідомлення ЗМІ правової тематики, фрагменти літературних творів, у яких йдеться про події, що можуть бути проаналізовані з точки зору чинних норм права. Особливим видом текстів, які можуть бути використані для аналізу на уроках правознавства, є нормативні акти. Адже в подальшому житті будь-кому доведеться мати справу з різноманітними нормативними актами, а для розуміння цих актів необхідні певні навички, вміння орієнтуватися у специфічній побудові та мові актів. Застосування цього методу допомагає сформувати в учнів вміння «читати» нормативно-правові акти, тобто розуміти специфічну юридичну мову документів, співвідносити їх складові елементи, визначати в документі  основне. Для раціонального використання зазначеного методу чітко формулюю завдання для учнів (фіксую їх на дошці чи на картках).

   Цікавим методом, який я використовую в своїй роботі, є творчо-пізнавальні завдання. До них належать написання есе, розв’язання кросвордів та ребусів, складання розповіді за малюнком, фотографією, юридичний аналіз відомих казок, мультфільмів, літературних творів, методики «Доповни речення», «Розповідь по колу» тощо.

   Розв’язування кросвордів та ребусів використовую в позаурочний час, проте в окремих випадках  використовую і на уроках. Наприклад: при проведенні «термінологічної розминки», при проведенні уроків узагальнення та тематичного оцінювання. Сильніші учні і самі з великою зацікавленістю складають кросворди та ребуси.

Формуючи життєву компетентність учня використовую на уроках проектну технологію. Уроки правознавства знайомлять учнів з законами українського народу, відбиті в конкретних документах епохи, що сприяє розуміння сьогодення крізь призму особистості. Уміння і навички сприяють засвоєнню учнями норм моралі, свідомої поведінки у певній ситуації та певному середовищі.

   Кожна людина, виконуючи різні соціальні ролі, виступає ситуативістом, тактиком або стратегом. Працюючи над проектами учні займаються активною й інтерактивною діяльністю. Пріоритет життєвих знань, самовдосконалення творчого перетворення себе означає формування в нього життєвої компетенції, що означає навчання протягом усього життя.

   Метод проект включає в себе такі етапи:

І. Постановка проблеми-задачі;

ІІ. Самостійна дослідницька робота учнів;

ІІІ. Оцінка проміжних результатів;

ІV. Створення проекту та його захист.

   Результатом проектної діяльності учнів на уроках правознавства є: відеоролик, альбом, комп’ютерна газета, репортаж, пам’ятка, презентація тощо. Презентації та захисти своїх проектів проводимо на нестандартних уроках: урок-диспут, урок-пошук істини, урок «парадоксів», урок-семінар, урок-вікторина і т.д.

   Останнім часом в Україні набули поширення тестові технології перевірки знань учнів. Це дає змогу досить швидко перевірити знання учнів.При тестуванні використовую різні типи тестових завдань. Найбільш поширенішим є завдання з вибором однієї правильної відповіді з декількох пропонованих. Але мають місце і запитання з вибором кількох правильних відповідей, а також на становлення відповідностей (наприклад: між органами державної влади та гілками влади, до яких вони належать; між судовими справами та судами, до юрисдикції яких вони належать), та визначення правильної послідовності (наприклад: стадій законодавчого процесу, стадій судового засідання, рівнів цивільної дієздатності тощо). Для проведення тестування використовую не лише тести завдань подібні до тестових зошитів, а й комп’ютер, що підвищує зацікавленість учнів і миттєву перевірку робіт учнів.

   Формування життєвих компетенцій відбувається й в позаурочний час. Проводяться тижні правознавства та виховні заходи. Учні залучаються до активної роботи. Виготовляють стіннівки, плакати, пам’ятки, поради на актуальні теми. Наприклад: пам’ятка «Чи знаєш ти свої права та обов’язки», «Відповідальність неповнолітніх», «Хто захистить підлітка» і таке інше.

Проводяться конференції, круглі столи, семінари, вікторини на правову тематику.

   Практичне застосування принципів демократії демонструємо під час проведення виборів Президента школи та органів шкільного самоврядування. Проводили зустріч з представником управління із захисту прав споживачів. З юридичними професіями учні знайомляться під час зустрічі з фахівцями у цій галузі. Під час вивчення теми «Праця неповнолітніх» організовували зустріч з роботодавцями малого бізнесу.

   Такі методи роботи дають певні результати. За останні 10 років у школі зменшилась кількість порушників. Учні школи не стоять на обліку в дитячій кімнаті міліції, не знаходяться на контролі в адміністрації школи. Серед підлітків немає схильності до пияцтва та куріння. А багато випускників школи всупили та успішно закінчили юридичні заклади.

   Завдання школи – готувати громадянина як соціально компетентного, активного, відповідального суб’єкта суспільства, в якому поважають права, цінність і гідність кожної особистості, а розбіжності між індивідумами і соціальними групами людей вирішуються справедливо і конструктивно.

   Я вважаю, що основне моє завдання як вчителя, це зародити енергетичний струмочок, що з роками стає швидкою річкою, яка прямує до моря знань. А знання повинні стати місточком між людським ресурсом і фізичним, духовним та інтелектуальним потенціалом суспільства.