Право на працю в Україні

Тема: Право на працю в Україні

Мета: розкрити зміст понять «трудові відносини», «право на працю»; формувати в учнів усвідомлення важливості права на працю в житті людини; розвивати уміння мис­лити логічно, застосовувати на практиці здобуті знання та навички; виховувати розуміння необхідності сумлінного ставлення до своїх обов'язків.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

1. Законодавство про трудові відносини.

2. Як знайти роботу.

3. Право на підприємницьку діяльність.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

V. Самостійна робота учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання  ^/

Хід уроку

I. Організаційний етап

Учитель вітає учнів, перевіряє їх готовність до уроку.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Учні, застосовуючи метод «Мікрофон» (диз. Додаток 1), висловлюють свої думки щодо таких питань:

♦ Що ти розумієш під поняттям «право на працю»?

♦ Яку професію ти б хотів обрати? Чому саме її?

III. Вивчення нового матеріалу

  Розповідь учителя

У повсякденному житті працею називають будь-яку свідому діяльність людини, що спрямована на створення матеріальних чи духовних цінностей, задоволення потреб особи і суспільства. «Він працює», — так кажуть  про муляра, який будує школу, і про учня, який пише контрольну робо ту, і про сусідського хлопчика, який допомагає матері у хатніх справа чи на городі.

Право на працю є одним із найважливіших для людини, оскільки визначає загальні умови її життя у суспільстві, є основою її економічної самостійності. Відповідно до ст. 43 Конституції України: «кожен має прав на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується».

Людина вільна обрати той чи інший вид діяльності, рід занять. Вон може, наприклад, працювати по найму за трудовим договором або самостійно забезпечити себе роботою (бути підприємцем, фермером, займатись індивідуальною трудовою діяльністю). Конституція України проголошує, що кожен громадянин має право на належні, безпечні та здорові умови праці, заробітну плату, яка є не ниж­чою від визначеної законом. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

 1.  Законодавство про трудові відносини

Коли людина влаштовується на роботу, вона опиняється у сфері  дії трудового права. Це галузь права, яка закріплює і регулює відносини між працівником і власником (або уповноваженим ним органом) у трудових відносинах. Відносини, що утворюються в процесі праці, називаються тру­довими. Такі відносини виникають між власником підприємства (установи чи організації) та найманим працівником, який виконує певну роботу на цьому підприємстві. Індивідуальна робота, робота в сім'ї або на власній присадибній ділянці нормами трудового права не регулюється. Джерелами трудового права в нашій державі є Конституція України, Кодекс законів про працю України, закони України: «Про зайнятість населення», «Про по­рядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про від­пустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці», Закон України «Про господарські товариства» та ін.

Основою трудового законодавства України є Кодекс законів про пра­цю України (КЗпП). У ньому визначені основні трудові права й обов'язки працівників, регулюються питання трудового договору, нормування праці та її оплати, робочого часу та відпочинку, установлено умови праці жінок та неповнолітніх осіб, порядок розглядання індивідуальних трудових спорів і державного страхування та ін.

Деякі питання трудових відносин регулюються нормативними актами, що видані роботодавцем (наказ, розпорядження та ін.). їх дія поширюється тільки на працівників, які мають трудові відносини саме з цим роботодав­цем. Такі нормативні документи називають локальними нормативними актами.

2.  Де шукати роботу?

Частіше за все люди намагаються заробити гроші, пропонуючи свої знання, уміння та навички або ж фізичну силу працедавцеві, що готовий платити гроші за виконання певної роботи. Роботу можна знайти само­стійно, через оголошення, за рекомендацією, також можна звернутися за допомогою до Державної служби зайнятості, яка займається працевлашту­ванням громадян. Діяльність цього органу регулюється Законом Украї­ни «Про зайнятість населення». Відповідно до ст. 1 цього Закону зайня­тість —- це діяльність людини, що пов'язана із задоволенням її особистих та суспільних потреб і, як правило, приносить їй прибуток у грошовій або іншій формі.

Працевлаштування — система організаційних, соціальних і економічних заходів, які спрямовані на забезпечення трудової зайнятості на­селення. Для влаштування на роботу можуть стати перешкодою відсутність вакансій та відсутність у претендента на роботу  належної кваліфікації. Щоб знайти роботу, доведеться, напевне, обійти декілька фірм та аген­цій; деякі з них запропонують скласти про себе резюме чи пройти співбесіду.

Резюме — письмовий опис професійного шляху певної особи, який має створити у роботодавця позитивне уявлення щодо неї. Резюме можна подати відразу в декілька місць особисто або відправити електронною поштою.

У резюме обов'язково вкажіть:

♦ ваше прізвище, ім'я та по батькові;

♦ дату вашого народження;

♦ освіту та навчальний заклад, де ви її здобували;

♦ назви підприємств і посади, на яких ви там працювали;

♦ знання іноземних мов;

♦ професійні навички;

♦ домашню адресу, номери телефонів.

Слід зазначити, що сьогодні існують напівлегальні та шахрайські аген­ції з працевлаштування, які пропонують внести грошові кошти, залишити оригінали документів (а не їх копії) тощо. Вочевидь, що налагоджувати відносини з такими установами не варто.

3.  Право на підприємницьку діяльність

Підприємницька діяльність — самостійна, систематична, на власний ри­зик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами госпо­дарювання (підприємцями) з метою одержання прибутку.

Підприємницьку діяльність можуть провадити як окремі люди (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), не обмежені в правоздатності, так і їхні об'єднання на правах юридичної особи. Право на підприємницьку діяльність закріплено в ст. 42 Конституції України і регулюється законами України «Про підприємництво» «Про гос­подарські товариства». Відповідно до ст. 42 Основного Закону кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Ставши підприємцем, ви зможете наймати працівників на роботу, укладаючи з ними трудові угоди, і ці відносини будуть регулюватися за­конодавством про працю.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

 Запитання для повторення і обговорення

1. Назвіть закони про працю, які діють у нашій державі.

2. Що включає право на працю за Конституцією України?

3. Як і де можна знайти роботу?

4. Який нормативно-правовий документ гарантує право на працю?

5. Які правовідносини називаються трудовими?

6. Яким, на вашу думку, повинен бути сучасний підприємець?

V. Самостійна робота учнів

Учитель пропонує обміркувати такі вислови:

1. Праця породжує мудрість та чистоту. (Дені Дідро)

2. Жити — означає працювати. Праця є життям людини. (Вольтер)

3. Соромно людині, якщо їй радять у працелюбності наслідувати мураш­ку, подвійно соромно, якщо вона цієї поради не дотримується. (З Талмуду)

4. Праця пом'якшує горе. (Цицерон)

VI. Підсумки уроку

1. Міні-дискусія щодо висловів, пропонованих для самостійної роботи учнів.

2. Учитель разом з учнями робить висновок, що право на працю є од­ним із найважливіших для людини, оскільки визначає загальні умови її життя у суспільстві, являє собою основу її економічної самостійності.

VIІ.  Домашнє завдання

1. Дайте визначення основним поняттям: трудові відносини, локальний нормативний акт, резюме, підприємницька діяльність.

2. Складіть резюме та запишіть його в зошит.

�ат� \ 2 Ы �� �нституції України та Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 р.

Отже, громадянам демократичних держав гарантується право на участь у державному управлінні.

 2.  Самоврядування в Україні.(Повідомлення сільського голови, запрошеного на урок)

Відповідно до ст. 7 Конституції України в нашій державі визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування — право територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування в Україні ґрунтується на принципових за­садах, сформованих у Всесвітній декларації місцевого самоврядування та Європейській хартії про місцеве самоврядування, прийнятій 15 жовтня 1985 року у м. Страсбурзі.

Місцеве самоврядування здійснюється:

1) територіальними громадами сіл, селищ, міст безпосередньо (вибо­ри, місцеві референдуми);

2) через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, які пред­ставляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

3) через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Будь-яке обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядування залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігій­них та інших переконань, статі та етнічного чи соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовни­ми чи іншими ознаками забороняється.

Отже, місцеве самоврядування є формою залучення громадян до учас­ті в управлінні справами, а тому розглядається як здійснення демократії на місцевому рівні.

Особливість самоврядування в столиці України місті Києві визна­чає спеціальний Закон України «Про столицю України — місто — герой Київ» від 15.01.1999 р.

 3.  Громадські об'єднання та дитячі організації. Самостійна робота за підручником.

(придумати назву дитячої організації та 2-3 речення зі статуту цієї організації)

4. Демократія у шкільному житті

Демократизація починається там, де чітко визначені справи і функції будь-якого члена колективу, його колективних і робочих органів самовря­дування. Учнівське самоврядування — це та основа, що здатна зміцнити основи громадянського суспільства і прискорити його розвиток. Поло­ження школяра в учнівському самоврядуванні визначається, насамперед, функціями, які ним виконуються.

Сучасна школа в Україні — суспільний інститут, що постійно розви­вається, здійснює свою діяльність на засадах самоврядування, Демократії та гласності.

Дитяче самоврядування — участь дітей в управлінні й керівництві спра­вами свого колективу. (Приклад виборів Президента нашої школи)

Шкільна рада уповноважена:

-         організовувати дискотеки, шкільні вечори, соціальні заходи;

-         домагатися кращої якості шкільних обідів;

-         обговорювати проблеми, що хвилюють учнів;

-         зміцнювати почуття належності до школи.

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

Запитання для повторення й обговорення

1. Назвіть форми участі громадян у житті демократичної держави.

2. Що таке референдум?

3. Яку роль відіграє самоврядування у житті навчального закладу?

4. Оцініть важливість участі громадян у вирішенні загальнодержав­них питань.

5. Назвіть повноваження шкільної ради.

  Самостійна робота учнів

1. Складіть перелік питань, які може вирішувати шкільна рада.

2. Складіть програму діяльності дитячої організації:

а) екологічного спрямування;

б)      національного спрямування.

VI. Підсумки уроку

1. Оцінювання самостійної роботи учнів.

2. Учитель підводить учнів до висновку, що громадянам демократичних держав гарантується право на участь у державному управлінні. Держава і суспільство не лише визнають місцеве самоврядування, воно ще й гарантується Конституцією.

VII. Домашнє завдання

1.  Дайте визначення таким поняттям: демократія, місцеве самоврядування, дитяче самоврядування.